Експорт українського соняшникового шроту до ЄС у липні суттєво зменшився
Загальна динаміка: липень встановив трирічний мінімум
Якщо зосередити увагу на ключовому показнику: у липні 2025 року експорт українського соняшникового шроту до Європейського Союзу склав лише 53 тис. тонн, що становить вдвічі менше, ніж у червні — зафіксовано місячний мінімум за понад три роки (Agravery, MY.UA). Такий результат сигналізує про різке падіння темпів збуту на одному з традиційно провідних ринків для нашої агропродукції.
Чому липень виявився таким слабким?
Попри загальне падіння експорту, ми відзначаємо кілька критичних факторів, що послабили потоки шроту на європейський ринок:
- Спад обсягів перероблення соняшнику на внутрішньому ринку знизив можливості для випуску шроту у кваліфікованих обсягах, що привело до дефіциту продукції для експорту (Agravery, MY.UA).
- Зростаюча конкуренція з соєвим шротом на зовнішніх ринках, особливо в ЄС, зробила соняшниковий шрот менш конкурентоспроможним за ціною й обсягами (Agravery, MY.UA).
Сезонний підсумок: тенденції вересень–липень
У межах маркетингового сезону 2024/25 (вересень-липень), кількість соняшникового шроту, експортованого до ЄС, склала 1,47 млн тонн, що на 22 % менше, ніж у попередньому сезоні (Agravery, MY.UA). Це найнижчий результат за останні три сезони, що створює тривожні передумови для агроекспорту України у 2025/26 році.
Погляд за рамки: інші ринки шроту
Аналіз показує, що зниження експорту спостерігається не лише в ЄС:
- До Китаю експорт українського шроту зменшився приблизно на 25 %, а обсяг відвантажень на цей ринок склав близько 1,24 млн тонн (Agravery, AgroNews).
- Загалом у сезоні 2024/25 весь експорт шроту може впасти приблизно до 3,5 млн тонн, що на 25 % поступається показнику минулого сезону (Agravery, AgroNews).
Такі обсяги вказують на глибоку кризу в експортних поставках, яка зачіпає всі ключові напрямки збуту.
Наслідки для агропродовольчого комплексу України
Зниження експорту соняшникового шроту серйозно впливає на агросектор:
- Фінансове навантаження: менші надходження від експорту обмежують оборот капіталу і погіршують економічну ситуацію на переробних підприємствах і у виробників.
- Логістичні виклики: зниження попиту створює надлишкові обсяги внутрішнього зберігання, посилює конкуренцію за логістичні ресурси.
- Ціновий тиск: для відновлення попиту можуть знижуватись експортні ціни, що додатково зменшує маржу виробників.
Рекомендації для відновлення експорту: стратегічні кроки
Можливі такі напрямки для стабілізації та зростання експорту:
- Диверсифікація ринків — активізація пошуку нових напрямків, зменшення залежності від ЄС і Китаю.
- Покращення якості продукції — сертифікація, підвищення стандартів, розвиток доданої вартості.
- Підвищення ефективності логістики — зменшення витрат на транспортування, налагодження мультимодальних коридорів.
- Удосконалення державної підтримки — стимулювання перероблення, компенсації логістичних витрат, експортні гарантії.
Ключові висновки
- У липні 2025 року експорт соняшникового шроту до ЄС впав до 53 тис. тонн, що вдвічі менше, ніж у червні, та є мінімумом за понад три роки (Agravery, MY.UA).
- У сезоні 2024/25 обсяг поставок до ЄС склав 1,47 млн тонн, що на 22 % менше, ніж рік тому (Agravery, MY.UA).
- Експорт до Китаю скоротився на 25 %, обсяг поставок — 1,24 млн тонн (Agravery, AgroNews).
- Загальні обсяги експорту шроту можуть знизитися до 3,5 млн тонн, що стало найгіршим результатом за три сезони (Agravery, AgroNews).
- Відновлення вимагає стратегічних зусиль, включно з диверсифікацією ринків, покращенням якості та підтримкою логістичних можливостей.
Логічно, що завдяки чіткій стратегії та активним діям з боку бізнесу й держави, експорт українського соняшникового шроту знову зможе набрати обсяги та повернути лідерські позиції на світових ринках.