Соняшник став збитковим: олійні заводи України масово переходять на сою та ріпак

Соняшник став збитковим: олійні заводи України масово переходять на сою та ріпак

Ринок олійних у фазі різкої перебудови

Українські олійноекстракційні заводи (ОЕЗ) дедалі частіше зупиняють переробку соняшнику або переходять на сою та ріпак.

Причина — різке погіршення маржинальності через високі ціни на соняшникове насіння, які зробили виробництво економічно невигідним.

За оцінками учасників ринку, нині частині заводів вигідніше зупинити виробництво, ніж працювати в мінус.

Ключова причина кризи — рекордно дорогий соняшник

Головний фактор — стрімке зростання вартості сировини.

На ринку склалася ситуація, коли:

• закупівельні ціни на соняшник досягають 33–34 тис. грн/т;
• при таких цінах маржа переробки зникає повністю;
• робота заводу стає збитковою.

Як пояснюють трейдери, навіть за нормального завантаження підприємства економіка переробки “ламається”.

Чому зупинка заводу інколи вигідніша за роботу

Фінансова логіка підприємств зараз виглядає парадоксально.

Якщо завод:

• працює — він може отримувати мінус $20–25 на кожній тонні;
• стоїть — несе лише фіксовані витрати приблизно $9–10 на тонну потужності.

Ці витрати включають:

• зарплати персоналу;
• утримання обладнання;
• базові операційні витрати.

👉 Висновок бізнесу простий:
краще втрачати $9–10 у простої, ніж $20–25 у виробництві.

Хто ще продовжує переробку соняшнику

Попри кризу, частина заводів продовжує працювати.

Це ті підприємства, які:

• закупили сировину ще в березні–квітні;
• мають сформовані складські запаси;
• не змушені купувати соняшник за піковими цінами.

Саме вони тимчасово підтримують переробку в країні.

Перехід на сою та ріпак: нова модель виживання ОЕЗ

Через дефіцит маржі заводи масово переходять на альтернативні культури:

• ріпак — як найбільш доступна тимчасова заміна;
• соя — як стабільніша сировина з прогнозованішою економікою.

Причини переходу:

• нижча закупівельна ціна;
• наявність залишків на ринку;
• можливість зберігати позитивну або нульову маржу.

У деяких регіонах саме ріпак стає ключовою культурою для завантаження потужностей.

Чому соняшник втрачає пріоритет

Попри те, що соняшник традиційно є головною культурою для України, нині ситуація змінилася.

Причини:

• високий внутрішній попит з боку переробників;
• конкуренція між заводами за сировину;
• скорочення вільних обсягів насіння;
• стрімке зростання закупівельних цін.

У результаті формується дефіцит економічно доступного соняшнику.

Географія та структура переробки

Аналітики зазначають, що ситуація нерівномірна:

• заводи, які мають інтегровані бізнес-моделі або додаткові активи, можуть частково утримувати переробку;
• інші змушені або зупинятися, або повністю переходити на альтернативні культури;
• найбільший тиск відчувають підприємства без власної сировинної бази.

Коли ринок може стабілізуватися

За оцінками трейдерів, найближчий фактор змін — це сезонність:

• частина залишків соняшнику може бути реалізована до початку літа;
• період активного продажу очікується в першій половині червня;
• далі ринок перейде в фазу нового врожаю ріпаку та ячменю.

Загальний баланс ринку олійних культур

Україна залишається одним із ключових світових виробників соняшникової олії, але внутрішня структура переробки змінюється.

Ситуація визначається трьома факторами:

• ціна сировини;
• доступність альтернатив (соя, ріпак);
• експортна кон’юнктура.

При цьому ріпак і соя поступово закріплюються як резервні культури для стабілізації переробки.

Висновок

Ринок соняшнику в Україні увійшов у фазу структурної перебудови. Рекордно високі ціни на насіння зруйнували маржу переробки, через що олійні заводи або зупиняються, або переходять на сою та ріпак.

Короткостроково це призводить до зниження завантаження потужностей, а довгостроково — до переформатування всієї моделі переробної галузі в країні.